навлежки
НАВЛЕ́ЖКИ, присл., розм.
Те саме, що навле́жачки.
– Ну й мчалися ж ми, – хвалився тим часом Яшко, навлежки снідаючи поблизу, в товаристві своїх колег (О. Гончар);
Дулькевич не злякався. Він перевернувся горілиць і так, навлежки, пальнув кілька разів по чотириногих супротивниках (П. Загребельний);
Навлежки й з коліна стріляли на стрільбах по давно пробитих мішенях (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)