1. Словник української мови у 20 томах

навлежки

НАВЛЕ́ЖКИ, присл., розм.

Те саме, що навле́жачки.

– Ну й мчалися ж ми, – хвалився тим часом Яшко, навлежки снідаючи поблизу, в товаристві своїх колег (О. Гончар);

Дулькевич не злякався. Він перевернувся горілиць і так, навлежки, пальнув кілька разів по чотириногих супротивниках (П. Загребельний);

Навлежки й з коліна стріляли на стрільбах по давно пробитих мішенях (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навлежки — навле́жки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навлежки — присл., розм. Те саме, що навлежачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навлежки — ЛЕ́ЖАЧИ (у лежачому положенні); НАВЛЕ́ЖАЧКИ розм., НАВЛЕ́ЖКИ розм., ЛЕ́ГМА розм., ЛІ́ЖМА розм., ЛЕ́ЖМА розм., ЛІ́ГМА розм. Лежачи їсти просить (приказка); Навлежачки покурюючи цигарку, задравши ноги, ..Іван завжди правив своєї... (М. Словник синонімів української мови
  4. навлежки — НАВЛЕ́ЖКИ, присл., розм. Те саме, що навле́жачки. — Ну й мчалися ж ми, — хвалився тим часом Яшко, навлежки снідаючи поблизу, в товаристві своїх колег (Гончар, Новели, 1954, 147); Дулькевич не злякався. Словник української мови в 11 томах