1. Словник української мови в 11 томах

навлежки

НАВЛЕ́ЖКИ, присл., розм. Те саме, що навле́жачки.

— Ну й мчалися ж ми, — хвалився тим часом Яшко, навлежки снідаючи поблизу, в товаристві своїх колег (Гончар, Новели, 1954, 147);

Дулькевич не злякався. Він перевернувся горілиць і так, навлежки, пальнув кілька разів по чотириногих супротивниках (Загреб., Європа 45, 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навлежки — навле́жки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навлежки — присл., розм. Те саме, що навлежачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навлежки — НАВЛЕ́ЖКИ, присл., розм. Те саме, що навле́жачки. – Ну й мчалися ж ми, – хвалився тим часом Яшко, навлежки снідаючи поблизу, в товаристві своїх колег (О. Гончар); Дулькевич не злякався. Словник української мови у 20 томах
  4. навлежки — ЛЕ́ЖАЧИ (у лежачому положенні); НАВЛЕ́ЖАЧКИ розм., НАВЛЕ́ЖКИ розм., ЛЕ́ГМА розм., ЛІ́ЖМА розм., ЛЕ́ЖМА розм., ЛІ́ГМА розм. Лежачи їсти просить (приказка); Навлежачки покурюючи цигарку, задравши ноги, ..Іван завжди правив своєї... (М. Словник синонімів української мови