навмання
НАВМАННЯ́, присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде, як доведеться.
Вона одна-однісінька йшла густим лісом, ішла без стежки, навмання (Гр., І, 1963, 273);
Імлистими ранками, коли ворог пострілював навмання, піхотинці вилізали з своїх глеюватих окопів, як ховрахи (Гончар, III, 1959, 208);
// Будь-куди, без жодної мети.
Прудкою ходою пройшла я через сад і подалась вулицею навмання, сама не знаючи, куди я йду (Л. Укр., III, 1952, 620);
Він вийшов на тиху надвечірню вулицю й побрів по ній навмання (Дмит., Розлука, 1957, 263);
Було приємно бродити просто так, навмання (Гур., Новели, 1951, 116);
// Без попереднього обдумування.
Старий інженер навмання не покине в гарячий час роботи (Скл., Помилка, 1933, 90);
// Не знаючи твердо чого-небудь.
Підполковник Бережний найбільше не любив, коли хтось говорив навмання, пробував угадати (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 54);
// У будь-якому місці, без вибору, наздогад.
Максим навмання розгорнув один із блоківських томів і прочитав (Рибак, Час.., 1960, 31’2).
Значення в інших словниках
- навмання — навмання́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навмання — присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде; будь-куди, будь-де тощо. – Ми не хочемо жити навмання, йти навпомацки (І.Нечуй-Левицький); Вона одна-однісінька йшла густим лісом, ішла без стежки, навмання (Б. Літературне слововживання
- навмання — пр., (безмети) наосліп, безбач, д. навгадь, навмани, навманці; (будь-куди) світ-заочі, куди очі спали; (обирати) навздогад; (без наводу) навпомацки. Словник синонімів Караванського
- навмання — I вилапцем, всліпу, втемну, навгад, навгадь, навдалу, навкидки, навкидя, навкидяча, навкидь, навкидьки, навлюб, навмана, навмани, навманки, навманці, навманя, навманяки, навмір, навпокинь, навпомацки, навпромацьки, навпрямки, намацьом, наомани... Словник синонімів Вусика
- навмання — [наўман':а] присл. Орфоепічний словник української мови
- навмання — присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде, як доведеться. || Будь-куди, без жодної мети. || Без попереднього обдумування. || Не знаючи твердо чого-небудь. || У будь-якому місці, без вибору, наздогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навмання — НАВМАННЯ́, присл. Як вийде, будь-куди, куди завгодно, не цілеспрямовано; не розбираючи. Як вийде, як доведеться, невпевнено. Вона одна-однісінька йшла густим лісом, ішла без стежки, навмання (Б. Словник української мови у 20 томах
- навмання — НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. Словник синонімів української мови
- навмання — Навмання́, навманці́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)