навмисність

НАВМИ́СНІСТЬ, НАУМИ́СНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до навми́сний, науми́сний.

Панна Варка, відчувши навмисність такого явища, зараз же відвернулася до вікна і стала дивитися в садок (Т. Осьмачка);

Черевики підібрані були в кольор до сукні. Вони кидалися в вічі своєю ґротескною навмисністю (В. Домонтович);

Все в замку заповзялося слугувати тільки імператриці, та що далі тривало все це, то більше впевнювалася Євпраксія в навмисності й нещирості всіх отих високих слів (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. навмисність — навми́сність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. навмисність — наумисність, -ності, ж. Абстр. ім. до навмисний, наумисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навмисність — НАВМИ́СНІСТЬ, НАУМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до навми́сний, наумисний.  Словник української мови в 11 томах