1. Словник української мови у 20 томах

навмисність

НАВМИ́СНІСТЬ, НАУМИ́СНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до навми́сний, науми́сний.

Панна Варка, відчувши навмисність такого явища, зараз же відвернулася до вікна і стала дивитися в садок (Т. Осьмачка);

Черевики підібрані були в кольор до сукні. Вони кидалися в вічі своєю ґротескною навмисністю (В. Домонтович);

Все в замку заповзялося слугувати тільки імператриці, та що далі тривало все це, то більше впевнювалася Євпраксія в навмисності й нещирості всіх отих високих слів (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навмисність — навми́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. навмисність — наумисність, -ності, ж. Абстр. ім. до навмисний, наумисний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навмисність — НАВМИ́СНІСТЬ, НАУМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до навми́сний, наумисний. Словник української мови в 11 томах