навовтузитися

НАВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док., розм.

Пововтузитися довгий час або досхочу.

Батько поволі кладеться, обгортає теплим ноги: – Так його за той день людина навовтузиться... (У. Самчук);

Кілька парубків рвуться до купала. Чуби розпатлані, груди розхристані, а самі, видно добре вже навовтузились, бо аж сорочки змокріли від поту (М. Олійник);

– Аби ти знала, скільки навовтузився я коло неї: дві ночі не виходив із кузні; зате ж і ніяка попівна не матиме такої скрині (М. Рильський, пер. з тв. М. Гоголя).