наводити

НАВО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. наві́в, навела́, ло́; док.

1. кого. Приводити куди-небудь у великій кількості.

Громада .. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Квітка-Основ'яненко);

То, щоб нагріть його [старого], взяли, Царевен паче красотою, Дівчат старому навели (Т. Шевченко);

– А тепер ти і ввечері, і в свято або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Б. Грінченко);

// Указувати шлях або сприяти чиємусь приходу, появі.

Ой ти, Ярославе, І всі Всеславові внуки!.. Стали ви своїми незгодами поганців на Руську землю наводити (Панас Мирний);

Нерозумно, що Олекса, замість замести сліди за собою, наводить поліцію просто на хату Завадків (Ірина Вільде);

– А ти ж не наведеш на мене десяцьких?.. – з острахом спитав Микола (І. Нечуй-Левицький);

Одного рибінспектора нібито замінено, була дідові передишка, а тепер і новий дорогу взнав, чи Лобода його навів (О. Гончар);

// кого – що. Спрямовувати кого-, що-небудь у певному напрямку.

Свій корабель темнобокий на берег наводить [Харон] кормою (М. Зеров).

2. що. Націлювати, спрямовувати щось на кого-, що-небудь.

Літні дами наводили лорнети, здалека оглядаючи молодих гвардійців (П. Кочура);

Уже й гармати навели на місто (П. Панч);

Варто було навести на муху шланг, як вона зникала у пилососі, як кролик у пащі удава (Ю. Мокрієв);

– Оточити будинок.! Навести прожектори! – горлав переодягнений (О. Іваненко);

* Образно. Знову сплинув мовчазний місяць, крізь галуззя навів проміння на Настині ворота (С. Васильченко);

// Настроювати відповідним чином оптичний пристрій.

Вона лягла на живіт у маленькій западинціі, .. почала наводити об'єктив на різкість (Л. Первомайський);

Денис звично навів приціл (О. Гончар);

Навів на фокус, і публіка то затихала, то вголос читала написи на екрані (А. Шиян);

* Образно. Далекі очі золоті, їм не забути ніч ту душну... А що, як зараз очі ті вже навели мене на мушку? (В. Сосюра).

3. Повідомляти, подавати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення думки.

Карту одноверстку начальниу штабу розбив на сектори і тепер старанно наводив складну, добре продуману схему заслонів, секретів, постів (М. Стельмах);

Скільки людина може голодувати? Медична наука наводить різні дані. Відомий випадок, коли людина прожила без їжі сімдесят п'ять днів (В. Кучер);

Дозволь уривки навести, дозволь мені процитувати сердечні милого слова (І. Гончаренко).

4. кого і без дод., перен. Скеровувати кого-небудь на щось, спонукати до певних дій, вчинків і т. ін.

[Одарка:] А люди хіба бачуть [бачать], хіба розбирають, – чи по своїй волі вона те зробила, чи мати на те наводила? (Панас Мирний);

Ніщо так не вражало заробітчан, як розповідь бувалого коваля, що простим дохідливим словом розкривав людям очі, наводив на непокору (К. Гордієнко);

Не плачеш ти і не співаєш, Гадаєш, думаєш-гадаєш, Як його вчити, навести На путь святий святого сина (Т. Шевченко);

// Повертати розмову на що-небудь.

Де-небудь стане [Максимиха] з ґаздинями на вулиці чи коло церкви, то й зараз наводить на це, що дихавицю має, а такої-то роботи коло ґаздівства, що ніяк пошануватися (Н. Кобринська).

5. кого і без дод., перен. Наштовхувати, навертати кого-небудь на здогад, думку і т. ін. або сприяти виникненню у кого-небудь думки, ідеї, мрії і т. ін.

Ви, Микола Іванович, непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда [кожна] дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич);

А музика ллється, мов тиха вода, .. і наводить чарівні мрії (І. Нечуй-Левицький);

Ех, на які тільки думки не наведуть розбурхані почуття (В. Логвиненко).

6. що, перен. Спричинювати, викликати якісь почуття, настрої, певний стан і т. ін.

Розбійник доста довго жив у тому лісі й наводив страх на подорожніх (з казки);

Оголені поля наводили меланхолію (Ірина Вільде);

Всі миттю припинили розмови і прикипіли поглядами до чоловіка, ім'я якого останні два роки наводило жах на всю Україну (В. Малик);

Їх [русалокї] пісня злилася докупи з Місячним промінням, долетіла до землі і навела дивні, чарівні сни на молоді душі (І. Нечуй-Левицький);

Іван Андрійович Душа від щирого серця робив усе, що міг, і не його вина, що своїм незвичайним прізвищем навів пізньої ночі переполох (М. Рудь).

7. кого, розм. Народжувати в якій-небудь кількості.

А Ївга, вже вона й замужем, вже вона й молодиця, вже і діточок наводила, а в людей усе вона козир-дівка! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Т. Шевченко);

Вона [кішка Мурза] навела під розваленою піччю купу кошенят (О. Бердник).

8. що. Фарбувати, наносити малюнок на поверхню чого-небудь.

Сам [волосний писар] сторінок зо три олівцем списував, а потім змушував хлопця наводити чорнилом (І. Цюпа);

Іноді біля вікон на Лемківщині наводили кольорові смужки і “цятки”.. Все це робили з вірою у магіну силу цих знаків (з наук.-попул. літ.);

Це всі панелі навела Під колір стиглого каштана Ця вміла дівчина старанно (Л. Забашта);

* Образно. З такою ненавистю говорив він [В. Маяковський] про епігонів Пушкіна і про тих людей, що навели на поета “хрестоматійний глянець” (М. Рильський);

// Яскравіше позначати щось, підмальовуючи, підводячи чим-небудь.

А на сцені, за лаштунками – гармидер. Одягаються, перевдягаються, наводять брови (А. М'ястківський);

Художник швидко наводив оті літери прямо олівцем на матерії, а потім дав мені щіточку і білу фарбу і сказав, щоб я малював разом із ним (А. Дімаров);

Прямі лінії рисунка, виконаного олівцем, наводять тушшю за допомогою спеціального пера – рейсфедера (з наук. літ.).

9. що. Приводити що-небудь до певного стану, надавати чомусь певного вигляду, певної якості і т. ін.

– Ви ж мою думку знаєте. Треба і в селі культуру наводити (В. Земляк);

В аулі ішло прибирання.., а в самих юртах наводили небачену чистоту (З. Тулуб);

Я не з тих людей, що .. заради сторонніх очей зовнішній блиск наводять (В. Дрозд);

Віктор пішов туди [до поранених] вияснити, що діється навести порядок (Л. Дмитерко);

[Марія:] Нехай тільки спробують. Я їм наведу дисципліну (О. Корнійчук);

В одній перукарні, куди Анрі-Жак зайшов, щоб навести красу, перукар запропонував йому свого велосипеда (Ю. Яновський).

Навіва́ти (наво́дити) / наві́яти (навести́) журбу́ (журу́) див. навіва́ти;

(1) Наво́дити / навести́ кри́тику на кого – що і без дод. – критикувати кого-, що-небудь.

– Шмаркач, а вже наводить критику (О. Гончар);

[Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику (В. Самійленко);

(2) Наво́дити / навести́ поря́док:

а) чисто прибирати, надавати охайного вигляду.

Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С. Васильченко);

б) добиватися організованості, злагодженості в діях, дисципліни.

Залізною рукою взявся молодий вождь наводити порядок в хаосі свого величезного кримського табору (О. Гончар);

Віктор пішов туди [до поранених] вияснити, що діється, навести порядок (Л. Дмитерко);

(3) Наво́дити / навести́ при́клад – звертати чиюсь увагу на конкретний факт для ілюстрації або доказу чого-небудь.

Наводив [Неважук] приклади того невільництва... Говорив про те, як помітують [поневіряють пани] мужиком по урядах, як мужик кожній біді звик терпіти (Л. Мартович);

– Ти що мене із Смиком рівняєш? – Я приклад наводжу, що в нього, може, теж добрі наміри були, та яке нам до них діло? (Григорій Тютюнник);

(4) Наво́дити / навести́ приці́л – регулюючи пристрій для точного наведення на ціль, забезпечити правильне наведення артилерійської зброї на ціль.

Денис звичайно навів приціл (О. Гончар);

(5) Наво́дити (наганя́ти, завдава́ти) / навести́ (нагна́ти, завда́ти) жах (жа́ху) – виклика́ти в кого-небудь почуття великого страху, жаху.

Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, – У річці вражу Щуку утопити! (Л. Глібов);

Тигра полюють, як ви знаєте, для того, щоб винищувати цього страшного звіра, що наводить жах на цілу округу, нападаючи на худобу, і навіть на людину (Остап Вишня);

Нагнав жаху Данило на татар (А. Хижняк);

(6) Наво́дити (наганя́ти і т. ін.) / навести́ (нагна́ти і т. ін.) о́страх на кого – викликати у кого-небудь почуття страху, переляку.

Ще в утробі матері вони вже панували, рухом брів привчались наводити острах на людей (Г. Хоткевич);

Боялася молодь .. озброєних і нестримних гуляк, що, байдикуючи, ходять і вдень, і ввечері по слобідських вулицях, наганяючи острах на людей (А. Шиян);

(7) Наво́дити на підозрі́ння – давати підставу підозрювати.

Талан був тоді дуже невигідним даром, бо наводив на підозріння в безхарактерності (Леся Українка).

△ (8) Наво́дити на рі́зкість – настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об'єкта.

Лажечников підніс бінокль до очей і став наводити на різкість (Л. Первомайський).

◇ Зво́дити (ізво́дити, наво́дити) / звести́ (ізвести́, навести́) на́клеп (пеню́) див. зво́дити;

(9) Наве́сти (прокла́сти і т. ін.) міст – намагатися зв'язати, поєднати що-небудь, бути з'єднувальною ланкою.

Хто ми і звідки – ось питання, яке хвилює багатьох. Навести мости між минулим і сьогоденням – зовсім нелегке завдання (з газ.);

(10) Наво́дити / навести́ до́відку (до́відки, рідше спра́вку, спра́вки);

(11) Наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без дод. – навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано; наставляти.

– Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний);

Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (прислів'я);

Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (прислів'я);

[Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка);

Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський);

(12) Наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без дод. – спонукати кого-небудь думати певним чином про когось або про щось; переконувати кого-небудь у чомусь.

– Я вже в листах своїх навертав її на таку думку про себе (П. Колесник);

По суті ще ж ніхто нічого не знав. Склад сольства наводив па думку, що Василій так чи так мусив сказати щось нове (І. Білик);

Вивчення розподілу яскравості світла по диску планети [Венери] наштовхує на думку, що поверхня її має різко виражені дзеркальні властивості (із журн.);

– Отже ж ти, Тодозю, навела мене на думку, що тепер в садку краще обідати, ніж в хаті (І. Нечуй-Левицький);

(13) Наво́дити / навести́ красу́, жарт. – прикрашатися, чепуритися тощо;

(14) Наво́дити / навести́ на гріх кого і без дод. – спонукати кого-небудь до аморальних вчинків.

Навели на гріх та й покинули на сміх (приказка);

[Жандарм:] Чого ти сам собі шкоду робиш? Роботу докинув, господарство занедбав .. Чи то ладно так, га? [Микола:] Ладніше, ніж чужу жінку на гріх наводити (І. Франко);

Ти, дурню старий! Що зробили тобі люди ці, що навів ти на них такий гріх великий? (Г. Хоткевич);

(15) Наво́дити / навести́ на слід кого, чий і без дод. – підказувати розгадку якої-небудь таємниці, давати можливість виявити щось.

– До райкому раджу поки що не звертатися, щоб не навести шукачів на слід (Ю. Яновський);

– Двох здохляків, що підчепив він їх у Києві.., зоставляти не можна, дуже метиковані та гостроокі – наведуть на наш слід... (П. Загребельний);

(16) Наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком) на кого – що і без дод. – пильно дивитися, поглядати на кого-, що-небудь.

Тимко щільніше тулиться до стіни і наводить очі на двері (Григорій Тютюнник);

Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський);

Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака (П. Грабовський);

(17) Наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без дод. – заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь.

Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький);

// затуманювати чиюсь свідомість.

[Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка);

(18) Наво́дити / навести́ тума́н на кого – позбавляти можливості правильно сприймати дійсність, навколишній світ.

Земляче! Бог з тобою! На тебе десь туман у Литві навели (Є. Гребінка);

(19) Наво́дити (наганя́ти, навіва́ти, наві́ювати і т. ін.) / навести́ (нагна́ти, наві́яти і т. ін.) сму́ток на кого – що – те саме, що У (в) сму́ток приво́дити (уво́дити і т. ін.) / привести́ (увести́ і т. ін.) (див. приво́дити);

Наганя́ти (наво́дити і т. ін.) / нагна́ти (наве́сти і т. ін.) стра́ху́ (страх) див. наганя́ти;

Наганя́ти (наво́дити, навіва́ти, наві́ювати) / нагна́ти (наве́сти, наві́яти) сум див. наганя́ти;

(20) Полу́ду наво́дити на о́чі – уводити в оману, обдурювати; Прово́дити (роби́ти, наво́дити) / провести́ (зроби́ти, навести́) парале́ль див. прово́дити;

Сі́яти (наво́дити) / посі́яти (навести́) па́ніку див. сі́яти.