наводитися

НАВО́ДИТИСЯ, диться, недок.

1. Націлюватися, спрямовуватися на кого-, що-небудь.

На Макса наводяться плями різнокольорових облич і проводжають аж до його місця, ліворуч біля господині (В. Винниченко);

Ставимо координати, і телескоп, як бачите, наводиться автоматично... На потрібну нам ділянку неба (О. Гончар);

Гримучник визначає місцеперебування своєї жертви в абсолютній темряві й наводиться на неї, як ракета на ціль... (В. Нестайко).

2. Наноситися на поверхню чого-небудь (про фарбу туш, чорнило і т. ін.).

Перша плав наводилася світлою санкир'ю. Нею поправлялися випуклі місця на обличчі: тec, вилиці. Другою наводився рум'янець (П. Загребельний);

Мистецтво прийшло саме на Мохову, в дім Щербакова. Тарас його побачив уже тоді, коли наводився останній блиск (Василь Шевчук).

3. Споруджуватися, устатковуватися (про міст, переправу і т. ін.).

У той час, коли на очах у петлюрівців під Вінницею наводився міст, Богунський полк.. обходив місто з півночі (С. Скляренко).

4. Поміщатися; повідомлятися.

Можливо, це вигадка, але серед моряків вона дуже поширена і навіть наводиться у спеціальній літературі (М. Трублаїні);

Джерела інформації не. випадково в жодній з робочих касет не наводяться (О. Тесленко);

Не впізнати нині села! І знову наводилися факти, рясніли переконливі цифри (О. Шугай);

В романі описувалося безпросвітне життя робітника, наводилися конкретні факти поліцейської сваволі та утисків з боку хазяїв (з публіц. літ.).