навмисно
НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл.
Те саме, що навми́сне, науми́сне.
Будьте обережні! Не налазьте навмисно на арешт! Чуєте? (В. Винниченко);
Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (О. Донченко);
Олександр Іванович розумів, що дружина навмисно перекручує слова материної приповідки (Б. Антоненко-Давидович);
Капітан навмисно не хотів привертати до себе уваги (В. Владко);
Фарватер був добре освітлений, але часто бакени забігали кудись убік, наче їх навмисне ховали від очей Гриші (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навмисно — навми́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навмисно — I зумисне, зумисно, навмисне, назнарошки, назнарошне, назнарошно, наумисне, наумисно, свідомо, умисне, умисно Фразеологічні синоніми: з далеким прицілом; з заміром; з наміром; з прицілом; на зло II див. удавано Словник синонімів Вусика
- навмисно — наумисно, присл. З певною метою, з певним наміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навмисно — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. Словник синонімів української мови
- навмисно — НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл. З певною метою, з певним наміром. Генрись навмисно не хотів наперед говорити таткові нічого (Фр., IV, 1950, 367); Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (Донч., V, 1957, 74). Словник української мови в 11 томах