навмисно

навми́сно

наумисно, присл.

З певною метою, з певним наміром.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навмисно — навми́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навмисно — I зумисне, зумисно, навмисне, назнарошки, назнарошне, назнарошно, наумисне, наумисно, свідомо, умисне, умисно Фразеологічні синоніми: з далеким прицілом; з заміром; з наміром; з прицілом; на зло II див. удавано Словник синонімів Вусика
  3. навмисно — НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл. Те саме, що навми́сне, науми́сне. Будьте обережні! Не налазьте навмисно на арешт! Чуєте? (В. Винниченко); Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (О. Словник української мови у 20 томах
  4. навмисно — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. Словник синонімів української мови
  5. навмисно — НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл. З певною метою, з певним наміром. Генрись навмисно не хотів наперед говорити таткові нічого (Фр., IV, 1950, 367); Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (Донч., V, 1957, 74). Словник української мови в 11 томах