1. Словник української мови в 11 томах

навмисно

НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл. З певною метою, з певним наміром.

Генрись навмисно не хотів наперед говорити таткові нічого (Фр., IV, 1950, 367);

Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (Донч., V, 1957, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навмисно — навми́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навмисно — I зумисне, зумисно, навмисне, назнарошки, назнарошне, назнарошно, наумисне, наумисно, свідомо, умисне, умисно Фразеологічні синоніми: з далеким прицілом; з заміром; з наміром; з прицілом; на зло II див. удавано Словник синонімів Вусика
  3. навмисно — наумисно, присл. З певною метою, з певним наміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навмисно — НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл. Те саме, що навми́сне, науми́сне. Будьте обережні! Не налазьте навмисно на арешт! Чуєте? (В. Винниченко); Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (О. Словник української мови у 20 томах
  5. навмисно — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. Словник синонімів української мови