навмисно
НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл.
Те саме, що навми́сне, науми́сне.
Будьте обережні! Не налазьте навмисно на арешт! Чуєте? (В. Винниченко);
Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (О. Донченко);
Олександр Іванович розумів, що дружина навмисно перекручує слова материної приповідки (Б. Антоненко-Давидович);
Капітан навмисно не хотів привертати до себе уваги (В. Владко);
Фарватер був добре освітлений, але часто бакени забігали кудись убік, наче їх навмисне ховали від очей Гриші (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)