наволохачений
НАВОЛОХА́ЧЕНИЙ, а, е.
Який наволохатився.
Від коша обертається старий похилий мельник, чуб його, наволохачені джмелі брів вуса і навіть зморшки на обличчі присипані пилком свіжого пшеничного борошна (М. Стельмах);
Брели [ми] поміж густими лозами по стрільчастій наволохаченій траві (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)