навоюватися

НАВОЮВА́ТИСЯ, гю́юся, ю́єшся, док., розм.

Повоювати достатньо, довго, багато.

– У кого серце, як мильна бульбашка, то з таким не навоюєшся (І. Цюпа);

Обижаються хлопці, що не воювали сьогодні. – Чого, чого, а навоюватися іще встигнуть, — задумливо відповів Дмитро. – Твоя правда: на війні навоюєшся, – погодився начальник розвідки (М. Стельмах);

Я прожив уже сорок літ. А ти? Ти й п'ятнадцяти не маєш. У тебе все ще попереду. Ще навоюєшся (С. Тельнюк);

Не витримав і мій Омелько Хома. – Уже я навоювався, пане Хорунжий, – по саму ґульку (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. навоюватися — навоюва́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. навоюватися — -ююся, -юєшся, док., розм. Повоювати довго, багато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навоюватися — НАВОЮВА́ТИСЯ, гю́юся, ю́єшся, док., розм. Повоювати довго, багато. Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота.. тепер вже не виходила з шанців. Виставляли дозори та облягалися спати.. Навоювалися вже! (Смолич, Мир.., 1958, 146).  Словник української мови в 11 томах