навпочіпки

НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ, присл.

Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг.

Він в тій хвилі побачив Панталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху (І. Франко);

Старшина присів був навпочіпки, потім передумав і сів, підібгавши ноги під себе (В. Минко);

Сидять під клунею навпочіпки діди, Немов старі ціпи, спрацьовані на житі (О. Білаш);

“Головне – без пригод проникнути до кабінету”, – подумав [молодик]. Поліз навпочіпки... (А. Крижанівський);

* Образно. У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. навпочіпки — навпо́чіпки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навпочіпки — напочіпки, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навпочіпки — НАВПО́ЧІПКИ (НАПО́ЧІПКИ) (зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., ПО́ЧІПКИ рідко. А дівчинка все ще сиділа навпочіпки перед своїм багаттям (Є. Гуцало); Проць присідає під стіною навпочіпки, просить закурити (В.  Словник синонімів української мови
4. навпочіпки — НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Жандарми сіли по обидва боки вагона навпочіпки і мовчазно дивились на підлогу (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах