навскоки
НАВСКО́КИ, присл., розм., рідко.
Те саме, що на́вска́ч.
Котиться колобок навскоки, ноги в руки, руки в боки, аж тут назустріч вовк: – Колобок, колобок, я тебе з'їм! (з казки);
Бігли навскоки поривчастим, дрібним, нерівним підтюпцем (Б.-І. Антонич);
Колеса сполошилися й постукотіли навскоки по золотистій доріжці (І. Керницький).
Словник української мови (СУМ-20)