навскач

НА́ВСКА́Ч, присл.

Роблячи стрибки; скачучи.

Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (А. Хижняк);

Тихоня раптом заграла пишним хвостом, гребонула копитами землю і пішла по полю навскач (В. Земляк);

В наступну мить обидва козаки теж були в сідлах і з місця пустилися навскач (В. Малик);

Туман сколихнувся від страху. І коні рвонули навскач (В. Багірова);

Він підострожив гніду й погнав її галопом, за ним усі помчали навскач (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. навскач — на́вска́ч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навскач — пр., чвалом, учвал, навскоки, навскочки.  Словник синонімів Караванського
3. навскач — Вскачки, вскоки, вскочки, галопом, скочака, ускач Фразеологічні синоніми: угалоп див. бігом; галопом; швидко  Словник синонімів Вусика
4. навскач — присл. Роблячи стрибки, дуже швидким бігом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навскач — див. вскач, ускач, галоп  Словник чужослів Павло Штепа
6. навскач — ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм.  Словник синонімів української мови
7. навскач — Навска́ч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. навскач — НА́ВСКА́Ч, присл. Роблячи стрибки, дуже швидким бігом. Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижняк, Д. Галицький, 1953, 139); Фашист займав із череди корову. Вона ж від нього кидалась навскач (Підс., Загули.., 1960, 45).  Словник української мови в 11 томах
9. навскач — Навскач нар. Въ галопъ.  Словник української мови Грінченка