навідмаш

НАВІ́ДМАШ, присл.

Те саме, що наві́дліг.

Коропов зміряв поглядом Замримуху з ніг до голови, навідмаш відчинив двері й показав на мішок (В. Земляк);

Марія відірвала від свого волосся цупку руку голомозого нахаби, навідмаш ляснула одного-другого по голених головах. (Р. Іваничук);

Олександр Михайлович аж задихнувся. Було таке відчуття, наче його навідмаш ударили по обличчю (А. Дімаров);

Потім з'явилась жінка Рустема і вчепилась в музику. Але він навідмаш вдарив її, бо вона збила його з ритму (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. навідмаш — правильніше: навідліг  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. навідмаш — наві́дмаш прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. навідмаш — див. навідліг  Словник синонімів Вусика
4. Навідмаш — Навідліт  Неправильно-правильно
5. навідмаш — присл. Те саме, що навідліг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. навідмаш — Навідлі, навідлів, навідліг  Словник чужослів Павло Штепа
7. навідмаш — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І.  Словник синонімів української мови
8. навідмаш — НАВІ́ДМАШ, присл. Те саме, що наві́дліг. Коропов зміряв поглядом Замримуху з ніг до голови, навідмаш відчинив двері й показав на мішок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 152); Не схибить в ударі Навідмаш рука. Діждалися кари — Рубай біляка! (Ус., І сьогодні.., 1957, 99).  Словник української мови в 11 томах