навіженство
НАВІЖЕ́НСТВО, а, с.
Те саме, що навіже́ність.
Йому здавалося безперечним, що ця зголодніла на людей людина не раз ще спробує використати його як слухача свого навіженства (В. Підмогильний);
Землі – залегкі ми. І нас простовисно підносить цей тлум навіженства, цей клекіт правічних волінь. (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)