навіжено

НАВІЖЕ́НО.

Присл. до навіже́ний 4.

– А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено, як ти любиш мене? – сказав Павлусь (І. Нечуй-Левицький);

Воркович заплющив натхненно очі, і його смичок, передчуваючи кінець, навіжено застрибав на скрипці (Б. Антоненко-Давидович);

Он за вікном гілка вкривається зеленим, птаха якась навіжено виспівує (У. Самчук);

Вітер навіжено смикав бунчуки над гетьмановим наметом (Н. Рибак);

Петров стояв уже без піджака, тримав когось обома руками за петельки й навіжено кричав (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. навіжено — навіже́но прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навіжено — Присл. до навіжений 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навіжено — НАВІЖЕ́НО. Присл. до навіже́ний 4. — А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено, як ти любиш мене? — сказав Павлусь (Н.-Лев., IV, 1956, 233); Петров стояв уже без піджака, тримав когось обома руками за петельки й навіжено кричав (Шовк., Інженери, 1956, 373).  Словник української мови в 11 томах