навіжено
НАВІЖЕ́НО.
Присл. до навіже́ний 4.
– А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено, як ти любиш мене? – сказав Павлусь (І. Нечуй-Левицький);
Воркович заплющив натхненно очі, і його смичок, передчуваючи кінець, навіжено застрибав на скрипці (Б. Антоненко-Давидович);
Он за вікном гілка вкривається зеленим, птаха якась навіжено виспівує (У. Самчук);
Вітер навіжено смикав бунчуки над гетьмановим наметом (Н. Рибак);
Петров стояв уже без піджака, тримав когось обома руками за петельки й навіжено кричав (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіжено — навіже́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навіжено — Присл. до навіжений 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіжено — НАВІЖЕ́НО. Присл. до навіже́ний 4. — А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено, як ти любиш мене? — сказав Павлусь (Н.-Лев., IV, 1956, 233); Петров стояв уже без піджака, тримав когось обома руками за петельки й навіжено кричав (Шовк., Інженери, 1956, 373). Словник української мови в 11 томах