навіжено
НАВІЖЕ́НО. Присл. до навіже́ний 4.
— А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено, як ти любиш мене? — сказав Павлусь (Н.-Лев., IV, 1956, 233);
Петров стояв уже без піджака, тримав когось обома руками за петельки й навіжено кричав (Шовк., Інженери, 1956, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіжено — навіже́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навіжено — Присл. до навіжений 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіжено — НАВІЖЕ́НО. Присл. до навіже́ний 4. – А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено, як ти любиш мене? – сказав Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Воркович заплющив натхненно очі, і його смичок, передчуваючи кінець, навіжено застрибав на скрипці (Б. Словник української мови у 20 томах