навіжений

НАВІЖЕ́НИЙ, а, е.

1. Психічно хворий; божевільний.

– Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Марко Вовчок);

// у знач. ім. навіже́ний, ного, ч.; навіже́на, ної, ж. Психічно хвора людина.

* У порівн. Єремія ледве вдержував страшного коня за поводи. Кінь гарцював,як навіжений, ставав дибки, крутився, як птиця в клітці, на усі боки (І. Нечуй-Левицький);

І вона [Ромка] слухала спочатку з недовірою, потім задумалась, потім почала, як навіжена, сміятися з радості (Л. Смілянський);

// Уживається як лайливе слово.

Ґвалт! Рятуйте! – заволав чоловік спросоння серед ночі. – Якого ти дідька, навіжений? – штурхнула його під бік дружина. – Ху-ху! – передихнув чоловік. – Приснилося, ніби я вдруге одружуюсь і – знову з тобою (народний жарт).

2. Який не вміє стримуватися, володіти собою; неврівноважений, нестриманий.

Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти (М. Чабанівський);

“Чорти його батька знають, а раптом і справді ревізію затіють, – перелякано подумав Северин. – Від того навіженого Вагоміра всього чекати можна” (І. Сочивець);

// Власт. такій людині (про вдачу, характер і т. ін.).

– Завела мене сюди моя навіжена весела вдача (І. Нечуй-Левицький).

3. Позбавлений розумного змісту.

– Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в'яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Панас Мирний);

Тоді мені в голову полізли навіжені думки (Валерій Шевчук).

4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, вияву, напруженості і т. ін.

Гризельда вразила усіх пишними убраннями, золотими прикрасами.., хоч сама судила значних паній за незвичайну розкіш в убраннях та за навіжену розтратливість (І. Нечуй-Левицький);

Вітер бушував навіжений (О. Копиленко);

Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього (Л. Дмитерко);

За весь час своєї служби в обласному управлінні у Ріти не було такого навіженого дня, як сьогодні (Ю. Збанацький);

Оце і все із поля наших снів. Скінчилися обжинки навіжені. Я накосив лиш нервів добрий сніп та вимолотив радощів півжмені (М. Вінграновський).