1. Словник української мови у 20 томах

навідуватися

НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось.

Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський);

Старий Ключман, звісний на всю околицю лихвар, почав щораз частіше навідуватися до панів (Н. Кобринська);

// Прибувати, приїздити куди-небудь.

Хоча до тієї балки далеченько від Криничан – кілометрів чотири з гаком, проте він з хлопцями любив туди навідуватися (Є. Доломан);

Перші дніпровські пароплави ще в XIX ст. регулярно здійснювали сюди рейси, й кожен киянин мав тоді за необхідне навідатися до Межигір'я хоч раз на рік (із журн.);

* Образно. Вже кілька днів перестав навідуватися передранковий приморозок (Іван Ле);

З роками кольорові сни навідувалися все рідше (В. Дрозд).

2. рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь.

Учора надвечір проходив Толя із своїми друзями повз двір Мармази, і каже Толя хлопцям, щоб вони почекали, а він забіжить до діда, навідається, може сьогодні той дасть йому перепела в клітці (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідуватися — наві́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навідуватися — (до кого) вчащати, навертатися, заходити, забігати, відвідувати <�навідувати> кого; (куди) жм. назирати до; пор. НАГЛЯДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. навідуватися — [нав’ідуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. навідуватися — -уюся, -уєшся, недок., навідатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. 2》 рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навідуватися — НАВІ́ДАТИСЯ до кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯ куди, розм., НАВЕРНУ́ТИ куди, розм., ЗАГЛЯ́НУТИ розм., ЗАЗИРНУ́ТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ куди, розм., НАЗИРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. навідуватися — НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах