1. Словник синонімів української мови

навідуватися

НАВІ́ДАТИСЯ до кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯ куди, розм., НАВЕРНУ́ТИ куди, розм., ЗАГЛЯ́НУТИ розм., ЗАЗИРНУ́ТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ куди, розм., НАЗИРНУ́ТИ розм. — Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́ти рідко. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині — Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, — каже батько, — мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). — Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідуватися — наві́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навідуватися — (до кого) вчащати, навертатися, заходити, забігати, відвідувати <�навідувати> кого; (куди) жм. назирати до; пор. НАГЛЯДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. навідуватися — [нав’ідуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. навідуватися — -уюся, -уєшся, недок., навідатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. 2》 рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навідуватися — НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. навідуватися — НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах