навіжений

БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього. Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці (Г. Хоткевич); Але не для чаю й печива збирається вже третій вечір молодь, не для пустих розмов чи гульбища безрозсудного (П. Колесник); — Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (М. Стельмах); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич); Піди тільки проти їх (людей), зроби що таке, що не в'яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Панас Мирний). — Пор. 1. безглу́здий.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); — Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого — причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); — Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п'яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? — думаю. — Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); (Ройс:) Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). — Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ОДЕРЖИ́МИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ВАРІЯ́Т діал., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. (Старший лікар:) Тут лікарня, і всіх божевільних моїх надзвичайно дратує цей брязкіт кайданний (О. Левада); (Оврамія:) На обитель святу хоче здійняти безумний руку свою (І. Микитенко); Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Л. Дмитерко); (Маруся (до божевільного):) Причинний, ще нещасніший, ніж я, Але не дуже, бо сама я хутко Зроблюся божевільна, як і ти (В. Самійленко); Це (фашисти) також і не зграя психопатів, що втекла з притулку для психічно хворих і накоїла лиха поміж людей (Ю. Смолич); — Якщо вона не шизофренічка, то просто — псих! (О. Донченко); Хочеш зробити з мене шизофреніка. У мене психіка знаєш яка? Бетон, граніт, надтверді матеріали (П. Загребельний); Просить (Явдоха): "Ваше благородіє, господа салдатство! будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженого" (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ану, каже, де та скажена? — Се на мене так (Панас Мирний); — Оженився дурний та взяв біснувату, та не знали, що робить — запалили хату, — приказували люди, прочувши за дідове весілля (І. Нечуй-Левицький); На паперті стояло багато калік — жебраків, одержимих, хворих різними недугами (А. Шиян); Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (О. Гончар); Як ви можете так думати про людей? Коли б я вас не вважав за більш-менш розумну людину, я подумав би, що мені все це оповідає варіят (О. Досвітній); А, може, цей суб'єкт з тих помішаних? (І. Ле). — Пор. 1. ду́рень, 1. ідіо́т.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., БІСНУВА́ТИЙ підсил., НАВІ́ЖЕНИЙ підсил., НАВІСНИ́Й підсил., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЦАПЛЕ́НИЙ підсил., рідше, БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ рідко, ПОМІ́ШАНИЙ рідко, ОЧМАНА́ (ЧМАНА́) підсил. рідко, ВАРІЯ́Т діал. — Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає (Тірца) арфу далеко в Іордан). (Співець:) Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з'явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); — Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! — Шаленець, хлопчисько... — ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" — говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок — ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); — Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); — Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! — говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); — Я не піду, мамо, — говорила дівчина, — я його не люблю. — Навісна! — скрикнула стара. — Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); — Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила (дочка) його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. — Скажена! — Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); — Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... — Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). — Пор. 1. ду́рень.

НЕВГАМО́ВНИЙ (який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВГАМО́ВАНИЙ рідше, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) рідше, НЕВГА́ВНИЙ (НЕУГА́ВНИЙ) рідше, НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. Коли Хома затримувався на передовій, ..кожному тоді ніби не вистачало невгамовного подоляка (О. Гончар); — Ох, ця мені молодь, невгомонна молодь (М. Стельмах); Розмірена течія днів немовби потрапила в крутіж, і непогамовний Аристарх, для якого взагалі не існувало спокою, цілком віддався тому коловоротові (В. Логвиненко); Туди (до берега) біжать хлоп'ята невгавучі — І сміх, і гук, і галас навкруги... (Б. Грінченко); Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти (М. Чабанівський). — Пор. 1. невто́мний, 3. неспокі́йний.

НЕСАМОВИ́ТИЙ (який виражає стан сильного душевного потрясіння або нагадує такий стан), ДИ́КИЙ розм.; ШАЛЕ́НИЙ, ОШАЛІ́ЛИЙ розм., ОШАЛЕНІ́ЛИЙ розм. рідше (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІЖЕ́НИЙ, НАВІСНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ підсил. розм. (від роздратування, гніву і т. ін.); НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙ розм., ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ діал., ПЕРЕРА́ЗЛИВИЙ діал. (про крик болю, відчаю тощо). Сього панич не сподівався, несамовитий вид Софіїн злякав його, і він миттю зник (Леся Українка); Сперанський дивився кудись убік диким, безтямним поглядом і ледве чутно стогнав (О. Гончар); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський); Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього (Л. Дмитерко); Панщина пропала й сліду не покинула. ..То був послідок навісного лютування Потоцького, Лаша, Вишневецького та інших польських панів і українських панів-перевертнів (І. Нечуй-Левицький); — Віват! віват шляхті!.. — загаласу-вала шляхта якимись скаженими голосами (І. Нечуй-Левицький); Зеленуваті очі Гната зробилися оскаженілими (Григорій Тютюнник); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Б. Грінченко); Знадвору вривається несвітський галас (Леся Українка). — Пор. 2. безтя́мний.