1. Словник української мови в 11 томах

навідуватися

НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось.

Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб., І, 1955, 117);

Старий Ключман, звісний на всю околицю лихвар, почав щораз частіше навідуватися до панів (Кобр., Вибр., 1954, 120);

Терентій не сумнівався, що Мар’ян знову навідається до оселі, щоб пом’янути в ній Фросину (Стельмах, І, 1962, 183);

*Образно. Вже кілька днів перестав навідуватися передранковий приморозок (Ле, Міжгір’я, 1953, 7).

2. рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь.

Учора надвечір проходив Толя із своїми друзями повз двір Мармази, і каже Толя хлопцям, щоб вони почекали, а він забіжить до діда, навідається, може сьогодні той дасть йому перепела в клітці (Коп., Сон. ранок, 1951, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідуватися — наві́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навідуватися — (до кого) вчащати, навертатися, заходити, забігати, відвідувати <�навідувати> кого; (куди) жм. назирати до; пор. НАГЛЯДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. навідуватися — [нав’ідуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. навідуватися — -уюся, -уєшся, недок., навідатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. 2》 рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навідуватися — НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. навідуватися — НАВІ́ДАТИСЯ до кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯ куди, розм., НАВЕРНУ́ТИ куди, розм., ЗАГЛЯ́НУТИ розм., ЗАЗИРНУ́ТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ куди, розм., НАЗИРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови