навідуватися

наві́дуватися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідуватися — (до кого) вчащати, навертатися, заходити, забігати, відвідувати <�навідувати> кого; (куди) жм. назирати до; пор. НАГЛЯДАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. навідуватися — [нав’ідуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. навідуватися — -уюся, -уєшся, недок., навідатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. 2》 рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навідуватися — НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Словник української мови у 20 томах
  5. навідуватися — НАВІ́ДАТИСЯ до кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯ куди, розм., НАВЕРНУ́ТИ куди, розм., ЗАГЛЯ́НУТИ розм., ЗАЗИРНУ́ТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ куди, розм., НАЗИРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. навідуватися — НАВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах