навіщось

НАВІ́ЩОСЬ, присл.

Для чогось, з якою метою.

Балабуха навіщось нюхав їх [айстри], хоч вони зовсім не пахли (І. Нечуй-Левицький);

– Оце, Мелашко, наш шановний гість, товариш скульптор, – ще раз навіщось пояснив голова (О. Гончар);

Пересмішник навіщось розбудив свого напарника, хоча нікуди й не треба було спішити (В. Чемерис);

Михайло навіщось приклав вухо до сінешних дверей корчми (М. Матіос);

// Чомусь, з якоїсь причини.

Хшановський та Мошицький виглядали молодими панами, у котрих повиростали навіщось ріденькі бороди (І. Нечуй-Левицький);

Славинський раптом почервонів, навіщось зняв і почав протирати пенсне (М. Олійник);

Гоголь зупинився й глянув навіщось на свій гонконгівський годинник з мелодіями (А. Санченко).

Значення в інших словниках

1. навіщось — наві́щось прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навіщось — присл. З якоюсь метою, для чогось. || З якоїсь причини, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навіщось — НАВІ́ЩОСЬ (з якоюсь метою), НА́ЩОСЬ, ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ЧОГО́СЬ, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ПОЩО́СЬ заст. Вона.. навіть побігла навіщось у садок із тією трембітою (Є. Гуцало); — Дядьку Юхиме, управитель у кузні та нащось кличуть! (А.  Словник синонімів української мови
4. навіщось — НАВІ́ЩОСЬ, присл. З якоюсь метою, для чогось. Балабуха навіщось нюхав їх [айстри], хоч вони зовсім не пахли (Н.-Лев., III, 1956, 53); — Оце, Мелашко, наш шановний гість, товариш скульптор, — ще раз навіщось пояснив голова (Гончар, Новели, 1954, 91)...  Словник української мови в 11 томах