нав'язаний
НАВ'Я́ЗАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нав'яза́ти¹.
Білі обшивані рукава випадали з темної корсетки, мов пучок квіток, нав'язаний на руки (Панас Мирний);
І ось прийшов той день, надії мої збулися, вузли нав'язані, крім одного і найважнішого... (І. Франко);
Ця делегація німецьких добрих громадян, звичайно, не могла без протесту прийняти нав'язаний Німеччині “мир” (В. Еллан-Блакитний);
Він змушений або ж прийняти нав'язаний татарами бій тут, у своєму таборі, або ж тікати за Сиваш (В. Малик);
// нав'я́зано, безос. пред.
Почав присікуватися [піп] до мене, кажучи, що у нього в домі і так тісно, а тут ще й мене йому нав'язано (М. Кропивницький);
// у знач. прикм.
Хлопці жнуть жито .. Озираються, все лічать нав'язані снопи (С. Васильченко);
Молився Ісен-Джан. Молився і, може, проклинав цю нав'язану звичку, що ні вдень, ні вночі не давала його старечому, а тепер ще й поконтуженому організмові спокою (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)