нага
НА́ГА, и, ж., заст.
Сором.
Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять (Б. Грінченко);
А він суперник неначе не звернув уваги, Лиш усміхнувсь – і переможця сміх Мене ударив, як хльосткий батіг, І я не знав, де дітися від наги (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)