нага
на́га
I невідм., мн. (одн. нага, ч. і ж.).
Група родинних племен і народності, які розмовляють тибето-бірманськими мовами і населяють прикордонні райони Індії та Бірми; представники цієї племінної групи.
II -и, ж., зах.
Ганьба, сором.
Великий тлумачний словник сучасної української мови