наган
НАГА́Н, а, ч.
Револьвер особливої системи з обертовим барабаном.
Сухо чмихнув старий наган (Перша нота нової гами...). Надвечірній лягав туман Над житами (Є. Плужник);
Муся сонно блимнув великими чорними очима, підсмикнув пояска, що на ньому теліпалась кобура нагана (І. Кириленко);
Прокопович кинув рушницю, вихопив нагана, але чомусь наган не стрiляє (В. Сосюра);
Стояв [Семен], відставивши ногу, і, усміхаючись, крутив барабан нагана, застромленого за пояс (Григорій Тютюнник);
Колодкою нагана вдарив бандита в скроню, і той сторчака полетів з призьби (Микита Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)