наган
НАГА́Н, а, ч. Револьвер особливої системи з обертовим барабаном.
Муся сонно блимнув великими чорними очима, підсмикнув пояска, що на ньому теліпалась кобура нагана (Кир., Вибр., 1960, 29);
До гурту підійшов дільничний міліціонер Кукса з розстебнутою кобурою й наганом у руці (Кучер, Трудна любов, 1960, 71).
Словник української мови (СУМ-11)