нагель
НА́ГЕЛЬ, я, ч., спец.
Великий дерев'яний або металевий стержень, який використовується для скріплення частин дерев'яних конструкцій.
Бруси скріплюють дерев'яними нагелями завдовжки 65–70 сантиметрів (з наук. літ.);
До циліндричних нагелів належать: болти, штирі, цвяхи, гвинти, глухарі та шурупи (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)