нагель
НА́ГЕЛЬ, я, ч., спец. Великий дерев’яний або металевий стержень, уживаний для тимчасового чи постійного скріплення частин дерев’яних конструкцій.
Бруси скріплюють дерев’яними нагелями завдовжки 65 — 70 сантиметрів (Колг. Укр., 10, 1958, 13).
Словник української мови (СУМ-11)