нагинання
НАГИНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. нагина́ти і нагина́тися.
На супротивника такого права У кожного порядного народу є право нагинання до порядку (П. Куліш);
При зборі квіток з дерев застосовують садові ножиці, секатори, ножі, ціпки з гачками для нагинання рослин (з навч. літ.);
Стрибки на місці, нагинання з присіданням активно виконували цілі родини (з газ.);
* Образно. Українці – дуже терплячі люди, але відкрите нагинання може змінити свій вектор сили (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)