1. Словник української мови у 20 томах

нагинання

НАГИНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. нагина́ти і нагина́тися.

На супротивника такого права У кожного порядного народу є право нагинання до порядку (П. Куліш);

При зборі квіток з дерев застосовують садові ножиці, секатори, ножі, ціпки з гачками для нагинання рослин (з навч. літ.);

Стрибки на місці, нагинання з присіданням активно виконували цілі родини (з газ.);

* Образно. Українці – дуже терплячі люди, але відкрите нагинання може змінити свій вектор сили (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагинання — нагина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нагинання — -я, с. Дія за знач. нагинати і нагинатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагинання — НАГИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нагина́ти і нагина́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. нагинання — Нагина́ння, -ня с. Нагибаніе. Желех. Словник української мови Грінченка