1. Словник української мови у 20 томах

нагилити

НАГИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док.,чого і без дод., розм.

Набрати, накласти велику кількість кого-, чого-небудь.

Пров'янт [провіант] вам привіз, – весело сказав Свирід, спускаючи, з плечей клунок. – Спасибі. То ти його чимало нагилив (Панас Мирний);

За пустирищем бовваніли довгі, похмурі пакгаузи. “Склади, – майнуло Хомі. – Може, з вівсом? Добре було б, якби, з вівсом!.. Нагилив би для коней!..” (О. Гончар);

Чимало нагилив дядько на віз усякого збіжжя (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагилити — нагили́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагилити — -лю, -лиш, док., перех., розм. Набрати, накласти велику кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагилити — НАКЛА́СТИ (покласти щось куди-небудь у певній кількості, звичайно багато; кладучи, наповнити щось чим-небудь), НАЛОЖИ́ТИ заст.; НАКИ́ДАТИ (кидаючи; розм. — узагалі накладаючи); НАГАТИ́ТИ підсил. розм., НАГИЛИ́ТИ підсил. розм. (у великій кількості). Словник синонімів української мови
  4. нагилити — НАГИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., розм. Набрати, накласти велику кількість кого-, чого-небудь. За пустирищем бовваніли довгі, похмурі пакгаузи. — Склади, — майнуло Хомі. — Може, з вівсом? Добре було б, якби, з вівсом!.. Нагилив би для коней!.. (Гончар, І, 1954, 346). Словник української мови в 11 томах
  5. нагилити — Нагили́ти, -лю́, -ли́ш гл. 1) Набрать, наложить много. Чимало нагилив на віз усякого збіжжа. 2) наги́лити. Доставить, предоставить, набрать. Ватаг має нагилити депутатові людей. Шух. І. 189. Словник української мови Грінченка