награно

НА́ГРАНО.

Присл. до на́граний 2.

Заблудовський з розгону ще й пхнув Лободу, повалив уже мертвого на землю, а сам награно навколішки впав перед Наливайком (Іван Ле);

– Підемо, га? – награно бадьорим тоном запитав Сторожук (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. награно — на́грано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. награно — див. удавано  Словник синонімів Вусика
3. награно — Присл. до награний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. награно — НА́ГРАНО. Присл. до на́граний 2. Заблудовський з розгону ще й пхнув Лободу, повалив уже мертвого на землю, а сам награно навколішки впав перед Наливайком (Ле, Наливайко, 1957, 421).  Словник української мови в 11 томах