нагріватися

НАГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.

1. Ставати гарячим або теплим.

Поверхня дерева нагрівається від сонця: пахне яксіно в копиці (Ю. Яновський);

Хоч було ще рано, сірі маси каміння нагрілись вже, як черінь печі (М. Коцюбинський);

* У порівн. Голос Маланчин ставав теплішим, немов нагрівався од сонця, що тихо сідало перед самою хатою (М. Коцюбинський);

// розм. Те саме, що зігріва́тися 2.

То я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний);

Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне (Номис);

Замерз [Данилко] украй та довго бігав і танцював, щоб нагрітися (Ю. Яновський).

2. тільки док., перен., розм. Зазнати невдачі в чомусь, мати від чогось збитки.

3. тільки недок. Пас. до нагріва́ти 1.

Значення в інших словниках

1. нагріватися — нагріва́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагріватися — -аюся, -аєшся, недок., нагрітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Ставати гарячим або теплим. || розм. Те саме, що зігріватися 2). 2》 тільки док., перен., розм. Зазнати невдачі в чомусь, мати від чогось збитки. 3》 тільки недок. пас. до нагрівати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагріватися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
4. нагріватися — НАГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Ставати гарячим або теплим. Коли одна половинка ножа нагрівалася, він перевертав його на другу (Мирний, І, 1954, 179); Повітря від близького пожарища нагрівалось...  Словник української мови в 11 томах