нагріватися

НАГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.

1. Ставати гарячим або теплим.

Коли одна половинка ножа нагрівалася, він перевертав його на другу (Мирний, І, 1954, 179);

Повітря від близького пожарища нагрівалось, і бійцям ставало тепліше (Гончар, III, 1959, 137);

*У порівн. Голос Маланчин ставав теплішим, немов нагрівався од сонця, що тихо сідало перед самою хатою (Коцюб., II, 1955, 38);

// розм. Те саме, що зігріва́тися 2.

Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне (Номис, 1864, № 10839);

Гаїнка пішла швидше, щоб нагрітися (Гр., II, 1963, 438).

2. тільки док,, перен., розм. Зазнати невдачі в чомусь, мати від чогось збитки.

3. тільки недок. Пас. до нагріва́ти 1.

Значення в інших словниках

1. нагріватися — нагріва́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагріватися — -аюся, -аєшся, недок., нагрітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Ставати гарячим або теплим. || розм. Те саме, що зігріватися 2). 2》 тільки док., перен., розм. Зазнати невдачі в чомусь, мати від чогось збитки. 3》 тільки недок. пас. до нагрівати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагріватися — НАГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Ставати гарячим або теплим. Поверхня дерева нагрівається від сонця: пахне яксіно в копиці (Ю. Яновський); Хоч було ще рано, сірі маси каміння нагрілись вже, як черінь печі (М.  Словник української мови у 20 томах
4. нагріватися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови