нагрівач

НАГРІВА́Ч, а́, ч.

1. Те саме, що нагрівни́к.

Машиніст заліз до будки, звиклим оком оглянув запобіжні заглушки, глянув на рівень води у трубці, зазирнув у топку, перевірив нагрівач води (П. Панч);

Високі вогнетривкі властивості тугоплавких сполук дають змогу споруджувати з них нагрівачі для високотемпературних печей (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що нагріва́льник.

Він був нагрівачем, всі дні роздував ручний “циганський” міх при клепальнику (з газ.).

Значення в інших словниках

1. нагрівач — нагріва́ч іменник чоловічого роду пристрій  Орфографічний словник української мови
2. нагрівач — -а, ч. 1》 Те саме, що нагрівник. 2》 Те саме, що нагрівальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагрівач — НАГРІВА́Ч, а́, ч. 1. Те саме, що нагрівни́к. Машиніст заліз до будки, звиклим оком оглянув запобіжні заглушки, глянув на рівень води у трубці, зазирнув у топку, перевірив нагрівач води (Панч, II, 1956, 473). 2. Те саме, що нагрівальник.  Словник української мови в 11 томах