нагул
НАГУ́Л, у, ч.
1. Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2.
Нагул великої рогатої худоби, як і відгодівля, – важливий засіб збільшення м'ясних ресурсів у країні (з наук. літ.);
Нагул курей випасанням провадять в основному на полях після збирання зернових культур та соняшника (з наук. літ.);
Крім нерестово-вирощувального господарства, рибокомбінат має рибодільниці, де також є ставки для вирощування і нагулу риби (з газ.).
2. Ступінь угодованості худоби.
Після дорожньої перетряски жива вага товару дещо знизилась, але нагул після останнього контрольного переважування вийшов такий високий, якого ще ні разу не було (С. Добровольський);
Підвищення якості лучних трав і продуктивності пасовищ дало можливість збільшити нагул худоби (з наук. літ.);
// Жир.
Взявши шмат м'якого м'яса з нагулом, вибирають жили і добре січуть, виробляють січеники (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)