нагульний
НАГУ́ЛЬНИЙ, а, е.
Признач. для відгодівлі, нагулу (у 1 знач.).
Для овець, нагульних гуртів великої рогатої худоби на Поліссі і в деяких районах Лісостепу використовують переважно природні пасовища (із журн.);
Влітку нагульна худоба п'є багато води, особливо в спеку (з наук. літ.);
Нагульне поголов'я;
// Пов'язаний з відгодівлею худоби.
Провідними галузями в зоні р. Сули може бути буряківництво і нагульне скотарство (з наук.-попул. літ.);
// Відведений для відгодівлі риби.
Великий вплив на рибопродуктивність ставків має вага цьоголіток, тобто зарибка, який запускається в нагульні ставки (з газ.);
Умови відтворення на Дунаї цінних прохідних, напівпрохідних риб погіршаться внаслідок скорочення нерестових і нагульних площ (з наук.-попул. літ.);
Нагульна база;
// Який нагулює жир.
Флот рибалок почав промисловий лов нагульних оселедців (з газ.);
// Одержаний унаслідок відгодівлі.
Нагульний жир.
Словник української мови (СУМ-20)