Словник української мови у 20 томах

нагульник

НАГУ́ЛЬНИК, а, ч.

Місце, відведене для нагулювання риби.

Як тільки зійде лід, рибоводи намагаються розвантажити зимувальник і провести раннє зариблення ставів з тим, щоб подовжити строк росту риби в нагульниках (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)