надбережний

НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.

Який міститься, розташований на березі, біля берега або понад берегом.

Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (М. Коцюбинський);

Він [хлопець] не пішов на міст, а пішов бережиною, по вузенькій стежечці, що крутилася поміж надбережними лозами (А. Кримський);

Трохи постояв [Лужинський], пригадуючи план надбережних вулиць (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. надбережний — надбере́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надбережний — Набережний, побережний, прибережний.  Словник синонімів Караванського
3. надбережний — -а, -е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надбережний — Надбере́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. надбережний — НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом. Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. надбережний — Надбережний, -а, -е Береговой, набережный. Желех.  Словник української мови Грінченка