надбережний

НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом.

Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (Коцюб., II, 1955, 211);

Виблискувала у лузі річка і, звиваючись, губилася в зелених шатах надбережного гаю… (Шиян, Баланда, 1957, 193).

Значення в інших словниках

1. надбережний — надбере́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надбережний — Набережний, побережний, прибережний.  Словник синонімів Караванського
3. надбережний — -а, -е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надбережний — НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега або понад берегом. Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (М.  Словник української мови у 20 томах
5. надбережний — Надбере́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. надбережний — Надбережний, -а, -е Береговой, набережный. Желех.  Словник української мови Грінченка