надбережжя
НАДБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі вздовж берега.
Зелений ряст вкривав усе надбережжя, ліз на кручі (Донч., Вибр., 1948, 124);
Чим далі вони в море [пливуть], тим ширше відкривається їм надбережжя своїми безлюдними кучугурами (Гончар, Тропка, 1963, 233).
Словник української мови (СУМ-11)